Лікар-хірург медичного закладу, крім основного місця роботи, працює у цьому ж закладі лікарем з ультразвукової діагностики за сумісництвом на 0,25 ставки. У зв’язку з тим, що його на 90 календарних днів направляють на курси спеціалізації за посадою, яку він обіймає за сумісництвом, виникають запитання: як оформити роботу такого працівника по основній роботі на період навчання на курсах, пов’язаних з роботою за сумісництвом? чи зберігається середня заробітна плата в період навчання на курсах за кожною із посад? чи потрібно працівникові оформляти посвідчення про відрядження та виплачувати кошти на відрядження?

На запитання читачів відповідає Тамара Маценко, головний спеціаліст департаменту з питань розвитку профспілкового руху Федерації профспілок України

Законом України «Основи законодавства про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 р. № 2801-ХІІ (п. «в» ст. 77) передбачено, що медичні та фармацевтичні працівники мають право на підвищення кваліфікації, перепідготовку не рідше одного разу на п’ять років у відповідних закладах охорони здоров’я.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28 червня 1997 р. № 695 (далі — Постанова № 695) установлено такі мінімальні державні гарантії:

  • збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання;
  • оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;
  • виплата добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень (нині — це 30 грн). Іногороднім працівникам протягом першого місяця навчання добові виплачуються у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень, а в наступні місяці, до закінчення терміну навчання, тим, хто одержує заробітну плату в розмірі менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян, виплачується стипендія у розмірі 20 % добових.

На час навчання працівники забезпечуються гуртожитком готельного типу. У разі відсутності гуртожитку відшкодування виплат, пов’язаних з наймом житлового приміщення, провадиться в порядку, встановленому законодавством для службових відряджень.
Оплата проїзду працівникам, які направляються на навчання з відривом від виробництва, до місця навчання і назад, виплата добових за час перебування в дорозі і за час навчання, стипендії, відшкодування витрат, пов’язаних з наймом житлового приміщення, провадиться за місцем основної роботи.
Працівникові, який направляється на курси підвищення кваліфікації, оформляється відрядження. Якщо навчання триватиме з декількома перервами, під час яких працівник повертається на робоче місце і продовжує працювати, а потім знову їде на курси підвищення кваліфікації, то йому щоразу необхідно оформляти окреме відрядження.
У нашому випадку лікаря направляють на курси підвищення кваліфікації не за основним місцем роботи, а за сумісництвом, де він працює на 0,25 ставки. Втім, і в цьому випадку зберігається середня заробітна плата за основним місцем роботи, а от за посадою за сумісництвом лікарю варто оформити свою відсутність на роботі іншим чином. Це може бути, наприклад, відпустка без збереження заробітної плати у зв’язку з перебуванням на курсах підвищення кваліфікації в іншому місті. Якщо ж інститут удосконалення лікарів розташовано в тому ж місті, де працює лікар, то він матиме можливість працювати за сумісництвом після закінчення занять в інституті з оплатою праці на цей період за фактично відпрацьований час.
У розрахунок середньої заробітної плати включаються: посадовий оклад працівника, доплати і надбавки, у тому числі за роботу в нічний час чи за шкідливі умови праці, розширений обсяг роботи, за високу якість роботи, виробничі премії, враховуються також виплати за листками непрацездатності та відпускні.
Раніше, до 28 червня 1997 року, тобто до виходу Постанови № 695, діяла постанова Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 3 квітня 1993 р. № 245. На її виконання був виданий спільний наказ Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства юстиції та Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 28 червня 1993 р. № 43. У цьому Положенні, зокрема, було закріплено норму, що медичним і фармацевтичним працівникам, які працювали за сумісництвом в своїй чи іншій установі охорони здоров’я і направлялись на курси підвищення кваліфікації, зберігалася заробітна плата як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Нині ця норма діє лише щодо працівників освіти. Тому галузевою профспілкою проводиться відповідна робота з урядовою стороною щодо поновлення і для медичних працівників норми стосовно збереження середньої зарплати на усіх місцях роботи під час їх перебування на курсах підвищення кваліфікації.