Поясніть, будь-ласка, чи проводяться планові акредитації медичних закладів, згідно з новими Критеріями, у пілотних регіонах? Чи можна вважати заклад акредитованим, якщо акредитація відбувалася за старими Критеріями, наказ про які не був зареєстрований у Міністерстві юстиції?

 
На запитання відповідає Антоніна Нижник, директор компанії «МЕДКОНСАЛТИНГ»
 
 
Порядок державної акредитації закладів охорони здоров’я регулюється постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної акредитації закладу охорони здоров’я» від 15 липня 1997 р. № 765, відповідно до якої акредитація проводиться щодо всіх закладів охорони здоров’я, які подали документи на розгляд до Головної акредитаційної комісії МОЗ України незалежно від їх місцезнаходження. Крім того, відповідно до пункту 2 статті 12 Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві» від 7 липня 2011 р. № 3612-VI на період реалізації пілотного проекту дія ліцензій та інших дозвільних документів, виданих закладам охорони здоров’я пілотних регіонів до набрання чинності зазначеного Закону, поширюється на заклади охорони здоров’я таких регіонів, які створені на їх базі у процесі реорганізації.
Заклад охорони є акредитованим, якщо він має акредитаційний сертифікат та пройшов акредитацію. Впровадження нових критеріїв та стандартів акредитації ніяк не впливає на вже акредитовані заклади охорони здоров’я.
Отже, заклад охорони здоров’я вважається акредитованим до збігу чинності наявного акредитаційного сертифіката.
Однак у випадку якщо суб’єкт господарювання бажає оскаржити рішення щодо присвоєння йому певної акредитаційної категорії на підставі того факту, що наказ МОЗ  «Про затвердження Критеріїв (умов) державної акредитації лікувально-профілактичних закладів» від 24 лютого 2007 р. № 92 не був належним чином зареєстрований у Міністерстві юстиції України, він може звернутися до суду в порядку, передбаченому статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. № 2747-IV,якою визначено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів. Зокрема, її положення поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів владних повноважень.
 
"Практика управління медичним закладом", № 11, 2011