Працюю в туберкульозному диспансері. Раніше отримувала безкоштовно молоко. Зараз не отримую. Чи правомірно це?

На запитання читачів відповідає Ольга Чернетенко, головний експерт з умов праці Державної експертизи умов праці Міністерства соціальної політики України
 
 
Відповідно до статті 166 КЗпП та статті 7 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII(далі — Закон «Про охорону праці») право на безоплатне отримання молока або рівноцінних харчових продуктів мають працівники, зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці.
Перелік хімічних речовин, під час роботи з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, затверджено Міністерством охорони здоров’я СРСР 4 листопада 1987 р. № 4430-87 (далі — Перелік хімічних речовин), а постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1987 р. № 713/П-13 затверджено Порядок безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці (далі — Порядок видачі молока).
Віднесення робіт до категорії зі шкідливими та важкими умовами праці можливе тільки на підставі результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці в Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442 (далі — Постанова № 442).
Отже, оскільки з прийняттям цієї постанови законодавством України врегульовано відносини між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації прав на пільги і компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці, право працівників на безоплатне отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів визначається не тільки на основі Переліку хімічних речовин, а й за результатами атестації робочих місць за умовами праці, відповідно до п. 2 Постанова № 442, та з додержанням інших вимог та умов, установлених Порядком видачі молока.
Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, яка застосовується під час проведення атестації робочих місць за умовами праці, визначено, що шкідливі умови праці характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його потомство. Умови і характер праці, за яких рівень шкідливих виробничих факторів не перевищує гігієнічних нормативів, вважаються допустимими.
Пільги і компенсації, передбачені законодавством за роботу із шкідливими умовами праці, за роботу з допустимими умовами праці не надаються.
Підприємства самостійно вирішують питання щодо безоплатної видачі молока або рівноцінних харчових продуктів на підставі зазначених вище нормативних документів та Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільги і компенсації, складеного атестаційною комісією підприємства за погодженням із профспілкою за результатами атестації робочих місць за умовами праці.
Молоко видається по 0,5 літра за зміну незалежно від її тривалості у дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов’язаних з виробництвом або застосуванням хімічних речовин, передбачених Переліком.
Видача і вживання молока мають здійснюватись у спеціально відведених і обладнаних відповідно до вимог санітарного законодавства приміщеннях.
Не допускається оплата молока грошима, заміна його іншими продуктами харчування, крім рівноцінних, видача молока за декілька змін наперед або за попередні зміни, видача молока додому.
У разі роз’їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання молока або рівноцінних харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором (ст. 7 Закону «Про охорону праці»).
Питання заміни молока іншими харчовими продуктами розглядалось Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров’я України. За висновком НДІ гігієни харчування АМН України від 13 травня 1992 р. допускається заміна молока лише за умови повної відсутності його у торговельній мережі іншими продуктами тваринного походження. А саме, 0,5 л молока можна замінити:
— кисломолочні продукти (кефір, кисле молоко, мацоні тощо) — 500, 0 г;
— сир — 100,0 г;
— сир твердий 24% жирності — 60, 0 г;
— молоко сухе — 55, 0 г;
— молоко згущене стерилізоване без цукру — 200, 0 г;
— яловичина ІІ категорії (сира) — 90, 0 г;
— риба нежирна (сира) — 90, 0 г;
— яйце куряче — 2 шт.
Працівникам, які під час роботи контактують з неорганічними сполуками свинцю, необхідно додатково до молока видавати 2 г пектину у вигляді збагачених ним консервованих рослинних продуктів, фруктових соків, напоїв. Допускається заміна цих продуктів натуральними фруктовими соками з м’якоттю в кількості 250–300 г. Видача цих продуктів має бути організована до початку роботи.
При постійному контакті з неорганічними сполуками свинцю рекомендується замість молока протягом робочого дня вживати кисломолочні продукти.
Особам, які працюють навиробництві і переробленні антибіотиків, замість свіжого молока слід видавати кисломолочні продукти або колібактерин, що виготовлений на основі цільного молока.
Молоко або інші рівноцінні харчові продукти видаються також працівникам, зайнятим на роботах із застосуванням радіоактивних речовин у відкритому вигляді (роботи 1-го та 2-го класів).
Слід зазначити, що молоко не видається працівникам, які отримують безкоштовно лікувально-профілактичне харчування у зв’язку з особливо шкідливими умовами праці.
У випадку якщо концентрація хімічних речовин на робочому місці не перевищує гранично допустимих концентрацій (умови праці допустимі), безоплатна видача молока або інших рівноцінних харчових продуктів в профілактичних цілях можлива й незалежно від концентрації в повітрі робочої зони і тривалості дії хімічних речовин у порядку, встановленому колективним договором, за рахунок власних коштів підприємства (частина третя ст. 7 Закону «Про охорону праці»).
Відповідно до статті 9-1 КЗпП, статті 69 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 р. № 436-IV підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.
Адміністрації підприємств (організацій) мають ефективно вживати заходів щодо ліквідації шкідливих виробничих факторів (хімічних речовин) на робочих місцях, на яких встановлено видачу молока, та приведення умов праці у відповідність із санітарно-гігієнічними нормами і правилами. У разі забезпечення нормальних умов праці адміністрація та профспілковий комітет за погодженням з радою трудового колективу підприємства (об’єднання) приймають рішення щодо припинення видачі молока (п. 3Порядку видачі молока).
Отже, якщо на робочих місцях працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці встановлено перевищення шкідливих виробничих факторів (хімічних речовин), молоко або інші рівноцінні продукти мають видаватись відповідним працівникам безплатно.
 
"Практика управління медичним закладом", № 8, 2011