Працівник під час щорічної відпустки перебував на обстеженні в Інституті медицини праці АМН України з метою уточнення характеру

На запитання читачів відповідає Ірина Єременко, експерт з питань соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності
 
 
Статтею 169 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 р. № 322-VIII (далі — КЗпП) та статтею 17 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII (далі — Закон № 2694) встановлено обов’язок роботодавця за свої кошти організовувати та забезпечувати фінансування проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
Відповідно до статті 17 Закону № 2694 роботодавець зобов’язаний також забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:
·        за заявою працівника, якщо той вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами праці;
·        за своєю ініціативою, якщо стан здоров’я не дозволяє працівникові виконувати трудові обов’язки.
Процедуру проведення попереднього, періодичних та позачергових медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічному обов’язковому медичному огляді осіб віком до 21 року, визначено Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 р. № 246 (далі — Порядок № 246).
Згідно з пунктом 2.5 Порядку № 246 роботодавець за рахунок власних коштів забезпечує, зокрема, організацію проведення медичних оглядів, витрати на поглиблене медичне обстеження працівника з підозрою на професійні та зумовлені виробничими факторами захворювання і відповідну медичну реабілітацію, диспансеризацію працівників груп ризику розвитку професійних захворювань.
Попередній (періодичний) медичний огляд здійснюється комісією з проведення медичних оглядів лікувально-профілактичного закладу (п. 2.8 Порядку № 246).
За потреби комісія має право направити працівника з підозрою на захворювання, а також працівника зі стажем роботи понад 10 років на додаткове обстеження, консультації та оздоровчі заходи до спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, на кафедри та курси професійних захворювань вищих медичних навчальних закладів і закладів післядипломної освіти (п. 2.18 Порядку № 246).
Відповідно до пункту 4.2.2 Порядку № 246 спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади, які мають право встановлювати діагноз щодо професійних захворювань, кафедри та курси професійних захворювань вищих медичних навчальних закладів та закладів післядипломної освіти проводять поглиблене медичне обстеження працівників.
Пунктом 2.17 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455), особам, які проходять обстеження з приводу встановлення причинного зв’язку захворювання з умовами праці, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, видається довідка довільної форми, засвідчена підписом головного лікаря і печаткою лікувально-профілактичного закладу.
Законодавство надає окремі гарантії працівникам, що направляються на обстеження до медичного закладу. Відповідно до статті 123 КЗпП за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов’язаними проходити такі обстеження (ст. 169, 191 КЗпП), зберігається середній заробіток за місцем роботи. Те саме передбачено пунктом 2.21 Порядку № 246. Розрахунок середньомісячної заробітної плати, яка зберігається за працівником під час медичного обстеження, здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100.
Підставою для виплати середнього заробітку є довідка, засвідчена підписом головного лікаря та печаткою лікувально-профілактичного закладу (у наведеному випадку — Інституту медицини праці АМН України). Список відповідних закладів затверджується головними управліннями охорони здоров’я міських держадміністрацій.
Пунктом 1 частини другої статті 11 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) передбачено, що в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку, щорічна відпустка має бути перенесена на інший період або продовжена. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період із додержанням вимог статті 12 Закону № 504.
Зазначеною статтею передбачено, що в разі поділу щорічної відпустки основна безперервна її частина має становити не менше 14 календарних днів. Невикористана частина щорічної відпустки надається працівникові, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Відповідно до статті 78 КЗпП дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку, до щорічної відпустки працівника не включаються.
У випадку, наведеному в запитанні, саме довідка довільної форми, видана відповідно до пункту 2.17 Інструкції № 455, є тим документом, який засвідчує дні тимчасової непрацездатності працівника під час медичного обстеження з метою встановлення причинного зв’язку захворювання з умовами праці. Підтвердженням цього є роз’яснення Міністерства охорони здоров’я України, надані в листі від 26 травня 2007 р. № 3.51-4/4272-Д/3-6759, відповідно до якого зазначена довідка є документом, що засвідчує тимчасову непрацездатність громадян, і прирівнюється до листка непрацездатності.
Враховуючи зазначене вище, щорічна відпустка працівника може бути перенесена на інший період або продовжена у разі надання ним довідки про проходження обстеження у спеціалізованому лікувально-профілактичному закладі (лист Мінпраці від 20 серпня 2010 р. № 233/18/99-10). Крім того, підприємство на підставі довідки Інституту медицини праці АМН України має оплатити період перебування працівника під час його щорічної відпустки на медичному обстеженні (з розрахунку середнього заробітку), але за умови (на думку Мінпраці), що працівника було направлено на обстеження до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу з приводу встановлення причинного захворювання з умовами праці в порядку проходження періодичного або позачергового медичного огляду.
 
"Практика управління медичним закладом", № 9, 2011