Працівниці пенсійного віку у зв’язку з доглядом за хворою матір'ю похилого віку (перелом ноги) було видано спочатку листок непрацездатності, а потім довідку. Чи може працівниця використати для догляду за матір’ю ще й відпустки і які саме?

Порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність у зв’язку з доглядом за хворим членом сім’ї регламентовано розділом 3 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455).
Згідно з пунктом 3.2 Інструкції № 455 листок непрацездатності для догляду за дорослим членом сім’ї при лікуванні в амбулаторно-поліклінічних умовах видається на термін до трьох днів. Як виняток, залежно від тяжкості захворювання та побутових умов, цей термін може бути продовжений за рішенням лікарсько-консультативної комісії лікувального закладу (ЛКК), а в разі її відсутності — за рішенням головного лікаря, але не більше семи календарних днів. Цей листок непрацездатності підлягає оплаті з першого дня за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (частина четверта ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 р. № 2240-III).
Якщо за висновком ЛКК була необхідність індивідуального догляду за хворою матір’ю у разі її перебування на стаціонарному лікуванні, то мала бути видана довідка довільної форми, засвідчена підписом головного лікаря та печаткою лікувально-профілактичного закладу (п. 3.16 Інструкції № 455).
Стосовно можливості використання працівницею відпусток з метою подальшого догляду за хворою матір’ю, то, крім щорічної відпустки, вона має право оформити відпустки без збереження заробітної плати, передбачені статтями 25 та 26 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504).
У випадках, передбачених статтею 25 Закону № 504, працівникам за їхнім бажанням надається відпустка без збереження заробітної плати:
— пенсіонерам за віком — тривалістю до 30 календарних днів щороку;
— працівникам для догляду за хворим рідним по крові, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, — тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;
— ветеранам праці — тривалістю до 14 календарних днів щороку.
Працівниця має подати роботодавцю письмову заяву із зазначенням обставин для отримання відпустки без збереження заробітної плати, а також строку відпустки та дати її початку. До заяви додаються документи, що підтверджують факт виникнення обставин. Відпустка без збереження заробітної плати може надаватися одночасно з кількох підстав. Отримання відпустки за однією з підстав не перешкоджає її використанню з інших підстав.
Статтею 26 Закону № 504 передбачено відпустку без збереження заробітної плати за угодою сторін. За сімейними обставинами та з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік. Для одержання такої відпустки підтвердних документів подавати не потрібно.
 
"Практика управління медичним закладом", № 12, 2011