Після закінчення інституту пройшов спеціалізацію з терапії та працював дільничним лікарем-терапевтом, потім після навчання на курсах — лікарем загальної практики — сімейної медицини. Нині працюю цеховим терапевтом медико-санітарної частини. Прошу надати відповідь, чи повинен я знову проходити стажування з терапії, якщо маю першу категорію із сімейної медицини (дійсна до листопада 2013 р.)? Невже кваліфікація сімейного лікаря не дає можливості працювати лікарем-терапевтом?

На запитання читачів відповідає Лідія Гавриленко, головний спеціаліст із соціальних питань Центрального комітету профспілки працівників охорони здоров’я України

Допуск до медичної діяльності на посадах лікарів визначено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 грудня 1992 р. № 195, згідно з яким атестації підлягають особи, які мають вищу медичну освіту, пройшли інтернатуру за відповідним фахом і отримали сертифікат лікаря-спеціаліста. Посадові оклади лікарів підвищуються за наявності кваліфікаційної категорії протягом п’яти років за умови їх роботи за тією спеціальністю, за якою присвоєно кваліфікаційну категорію, згідно з пунктом 2.4.1 спільного наказу Мінпраці та МОЗ України «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» від 5 жовтня 2005 р. № 308/519 (далі — № 308/519).
Отже, робота на посаді лікаря-терапевта передбачає наявність сертифіката лікаря з цієї спеціальності.
Згідно з пунктом 2.1 наказу МОЗ України «Про подальше удосконалення атестації лікарів» від 19 грудня 1997 р. № 359 (далі — Наказ № 359) особи, які не працювали більше трьох років за конкретною лікарською спеціальністю, не можуть займатися лікарською діяльністю з цієї спеціальності без попереднього проходження стажування, порядок якого затверджено наказом МОЗ України від 17 березня 1993 р. № 48. Термін стажування становить від одного до шести місяців та визначається у кожному випадку окремо органом охорони здоров’я, що направляє лікаря на стажування. Час стажування зараховується до стажу роботи зі спеціальності.
Таким чином, якщо лікар загальної практики — сімейної медицини повернувся на роботу на посаду лікаря-терапевта, на якій не працював понад три роки, то він має право й надалі здійснювати медичну практику, але лише після стажування та атестації щодо підтвердження звання «лікар-спеціаліст» зі спеціальності «терапія».
Перед направленням на стажування лікар на цей час зараховується органом охорони здоров’я на посаду лікаря-стажиста в установу охорони здоров’я. У цей період йому встановлюється посадовий оклад у розмірі, встановленому для лікарів-стажистів (пп. 2 та пп. 4 п. 2.2.5 Наказу № 308/519).
Після закінчення стажування лікарі проходять атестацію на визначення знань та практичних навичок згідно з Наказом № 359. Для атестації на визначення знань та практичних навичок із присвоєнням (підтвердженням) звання «лікаря-спеціаліста» не пізніше як за тиждень до початку засідання комісії подаються такі документи:

  • письмова заява;
  • копії дипломів про освіту та інші документи, що в установленому порядку дають право обіймати конкретну лікарську посаду;
  • заповнений атестаційний листок.

До комісії можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують підготовку та практичну діяльність особи, яка атестується.
Лікарю, який успішно пройшов атестацію, присвоюється звання «лікар-спеціаліст».