Як у більшості лікарень, 42% лікарів — пенсіонери, які працюють. 10% з них не атестовані більше року. За чинними нормами вони не можуть працювати лікарями-спеціалістами, а від переведення на посади лікарів-стажистів відмовляються. Якими мають бути дії адміністрації лікарні: звільнити у зв’язку з невідповідністю займаній посаді чи можливо оплачувати їх працю як лікарям без кваліфікаційної категорії?

На запитання читачів відповідає Лідія Гавриленко, головний спеціаліст із соціальних питань Центрального комітету профспілки працівників охорони здоров’я України

Порядок атестації лікарів затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про подальше удосконалення атестації лікарів» від 19 грудня 1997 р. № 359, зі змінами (далі — Наказ № 359). Атестація лікарів на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій здійснюється за їх бажанням (п. 1.10 Наказу № 359). Право на роботу на посаді лікаря за будь-якою спеціальністю мають спеціалісти, які мають повну вищу освіту за напрямом підготовки «Медицина» за спеціальністю «Лікувальна справа» та спеціалізацію за відповідним фахом.
За два місяці до закінчення п’ятирічного терміну після попередньої атестації лікар має подати відповідні документи для проходження курсів підвищення кваліфікації та атестації. Оплата кваліфікаційної категорії у цьому випадку, згідно з підпунктом 6 пункту 2.4 спільного наказу Мінпраці та МОЗ «Про впорядкування Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» від 5 жовтня 2005 р. №308/519 (далі — Наказ №308/519), здійснюється до винесення рішення атестаційної комісії про її підвищення (підтвердження) або відміну. Якщо документи для навчання на курсах підвищення кваліфікації та атестації своєчасно не подані, оплата за категорію припиняється з наступного дня після закінчення п’ятирічного строку з дати підписання наказу про її присвоєння.
Відповідно до пункту 1.10 Наказу № 359 лікарі, які протягом року після закінчення п’ятирічного строку з моменту попередньої атестації не виявили бажання і не подали документи на чергову атестацію (крім випадків, передбачених п. 4.2 Наказу № 359), та лікарі, яким за рішенням атестаційної комісії відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) іншої кваліфікаційної категорії, підлягають атестації на визначення знань та практичних навичок з підтвердженням звання «лікар-спеціаліст» після проходження стажування (п. 1.10 Наказу № 359).
Питання про направлення на стажування вирішується протягом року після закінчення п’ятирічного строку з моменту попередньої атестації. У цей період лікарю встановлюється посадовий оклад у розмірі, встановленому для лікарів-стажистів (пп. 2 та 4 п. 2.2.5 Наказу № 308/519).
Порядок направлення лікарів на стажування затверджено наказом МОЗ України «Про порядок направлення на стажування лікарів і їх наступного допуску до лікарської діяльності» від 17 березня 1993 р. № 48. Направлення лікаря на стажування здійснюється управлінням охорони здоров’я на термін від одного до шести місяців. Конкретний термін стажування фахівця визначається у кожному окремому випадку органом охорони здоров’я.
Якщо лікар відмовляється пройти стажування, адміністрація має право звільнити його у зв’язку з невідповідністю кваліфікаційним вимогам або перевести за його згодою на посаду середнього медперсоналу.