НОВІ КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ: ІНСТРУКЦІЯ З ВПРОВАДЖЕННЯ

26/04/2019

СТАНДАРТИ

 

Міністерство охорони здоров’я

 

28 квітня 2017 року набув чинності Наказ МОЗ України від 29 грудня 2016 р. № 1422, який дає змогу українським лікарям використовувати у своїй роботі міжнародні клінічні протоколи. Нижче подаємо першу частину інструкції-роз’яснення щодо впровадження нових клінічних протоколів.

 Що таке клінічна настанова та клінічний протокол?

Відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я, клінічний протокол — уніфікований документ, який визначає вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних та реабілітаційних методів надання медичної допомоги та їх послідовність.

Відповідно до Наказу МОЗ № 751 від 28 вересня 2012 р., клінічна настанова — документ, що містить систематизовані положення стосовно медичної та медико-соціальної допомоги, розроблені з використанням методології доказової медицини на основі підтвердження їх надійності та доведеності, і має на меті надання допомоги лікарю і пацієнту в прийнятті раціонального рішення в різних клінічних ситуаціях.

Клінічний протокол та клінічна настанова за своєю суттю є документами, що містять вимоги та рекомендації до методів надання медичної допомоги.

 

Чому українські уніфіковані клінічні протоколи недосконалі?

Українські уніфіковані клінічні протоколи можуть містити торгові назви препаратів, що призводить до лобіювання інтересів окремих фармвиробників.

У деяких випадках уніфіковані клінічні протоколи розробляються згідно з «особистим досвідом» членів робочої групи та ґрунтуються на застарілій, недоказовій базі.

Уніфіковані клінічні протоколи та локальні клінічні протоколи підлаштовують під можливості системи охорони здоров’я, а не під потреби пацієнтів, що порушує право пацієнтів на доступ до інформації про сучасні методи лікування (в іншій клініці, регіоні, країні).

 

 Чому необхідне впровадження нових клінічних протоколів?

Незважаючи на затверджену Наказом МОЗ України № 751 методику розробки уніфікованих клінічних протоколів, яка відповідає європейським стандартам, на практиці ж кінцевий результат далекий від них. Починаючи з 2012 року створено лише 123 уніфіковані протоколи, що покриває лише незначний відсоток хвороб. Відповідно, дозволяючи впроваджувати нові клінічні протоколи, ми отримуємо доступ до стандартів лікування практично всіх хвороб, не очікуючи, коли робочі групи в Україні закінчать їх розробку.

Читати далі