ПОРЯДОК І ПІДСТАВИ ВІДСТОРОНЕННЯ ПРАЦІВНИКА ВІД РОБОТИ

14/03/2019

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

 

Олександр Клименко,

консультант із соціально-трудових відносин

Керівництву та кадровикам закладів охорони здоров’я (далі — заклад) на практиці значно рідше доводиться вирішувати питання відсторонення працівника від роботи, ніж питання звільнення, але вони «не застраховані» від цього у майбутньому. Тому у даній статті ми детальніше ознайомимося з різними нюансами процедури відсторонення працівника від роботи, а також його відповідним «статусом», коли він фактично не працює, але дія його трудового договору при цьому не припиняється

 

ОСНОВНІ ПІДСТАВИ ДЛЯ ВІДСТОРОНЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНОДАВСТВА

 

Насамперед зауважимо, що у Кодексі законів про працю України (далі — КЗпП) безпосередньо питанням відсторонення працівника від роботи присвячена лише одна «невеличка» стаття 46, в якій, зокрема, зазначається, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом (далі — роботодавець) допускається у разі:

  • появи на роботі
    • в нетверезому стані,
    • у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
  • відмови або ухилення від
    • обов’язкових медичних оглядів,
    • навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
  • в інших випадках, передбачених законодавством.

Разом з тим, як вбачається зі змісту статті 46 КЗпП, у ній фактично містяться посилання на відповідні норми законодавства, що пов’язано з питаннями охорони праці, порядком визначення нетверезого або іншого подібного стану працівника тощо.

Читати далі