ПРАЦІВНИК-ІНОЗЕМЕЦЬ: ОСОБЛИВОСТІ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ

06/12/2018

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

 

Ірина Красовська,

консультант з питань бухгалтерського та податкового обліку

Відповідно до законодавства працювати в українських медичних закладах мають право не лише наші співвітчизники, а й громадяни інших держав. Працевлаштування іноземців не потребує значних зусиль з боку керівництва медичного закладу, однак порядок, передбачений законодавством, має бути дотримано. Про особливості працевлаштування працівників-іноземців та оплати їхньої праці й піде мова в статті

 

ЗАКОНОДАВЧІ ПІДСТАВИ ТА ОСТАННІ НОВОВВЕДЕННЯ

 

Право іноземних громадян працювати в медичних закладах України передбачено низкою нормативів, зокрема:

  • статтею 26 Конституції України, згідно з якою іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України. Ця норма поширюється і на трудові відносини;
  • статтею 8 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), якою визначено, що трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право» (ст. 52 цього Закону встановлено, що до трудових відносин застосовується право держави, в якій виконується робота);
  • частиною четвертою статті 3 Закону України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 р. № 5067-VI (далі — Закон № 5067), за якою право на зайнятість в Україні мають іноземці, які постійно проживають на її території, ті, що отримали дозвіл на імміграцію в Україну, а також ті, які прибули в Україну на визначений строк.

Відзначимо, що в цьому році були внесені зміни до законодавства, яким регулюється порядок працевлаштування іноземних громадян. Зокрема, іноземців та осіб без громадянства, праця яких може застосовуватися в Україні, поділили на категорії, при цьому особливими категоріями визнали такі (частина друга ст.421 Закону № 5067):

  • іноземні високооплачувані професіонали;
  • засновники та/або учасники, та/або бенефіціари (контролери) юридичної особи, створеної в Україні;
  • випускники університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, відповідно до переліку, визначеного Кабміном;
  • іноземні працівники творчих професій;
  • іноземні ІТ–професіонали.

Також Закон VI доповнено визначеннями нових термінів для позначення іноземців, які претендують на роботу в Україні і для яких запроваджуються спеціальні умови працевлаштування (іноземний найманий працівник, відряджені іноземні працівники, іноземні високооплачувані професіонали тощо).

Так, іноземним найманим працівником вважається іноземець або особа без громадянства, який/яка працює за трудовим договором в українського роботодавця згідно із законодавством України. Відряджений іноземний працівник — це іноземець або особа без громадянства, направлені іноземним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів (контрактів), укладених між українським та іноземним суб’єктами господарювання. А до іноземних високооплачуваних професіоналів належать іноземці або особи без громадянства, заробітна плата яких становить не менше 50 мінімальних заробітних плат (у 2017 році — не менше 160 тис. грн)

Читати далі