Санітарно-протиепідемічні правила і норми щодо поводження з медичними відходами

15/04/2019

САНЕПІДРЕЖИМ

Юрій Леонов,

керівник Асоціації «Служба організації інфекційного контролю»,

старший науковий співробітник НАМН України

 

Щодня ми маємо справу з сотнями речей. І частина з них перетворюється на відходи. Проблема сміття — це глобальна проблема людства. Але ця проблема має багато аспектів. Один з них — утилізація медичних відходів. Суб’єкти господарювання, що провадять господарську діяльність з медичної практики, зобов’язані забезпечити дотримання санітарних норм і правил щодо вивезення і знищення побутового сміття та медичних відходів. Що це за норми і правила — розглянемо далі у статті

Проблема відходів є загальнодержавною. Зокрема, вона регулюється Концепцією Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013–2020 роки, розробленою Міністерством природи України, затвердженою Кабінетом Міністрів України 3 січня 2013 р. розпорядженням № 22-р. наказом № 223 від 22 жовтня 1993 р. та Законом України «Про відходи» від 5 березня 1998 р. № 187/98.

Що ж стосується саме медичних відходів, вимогу щодо дотримання санітарних норм і правил у цьому питанні закріплено у пунктах 2.7, 2.9 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики. Крім того, серед стандартів державної акредитації лікувально-профілактичних закладів окремими пунктами передбачено дотримання санітарних норм і правил щодо вивезення та знищення побутового сміття та медичних відходів, а також своєчасності та безпечності утилізації біологічно шкідливих матеріалів.

Проблеми, що виникають у закладах охорони здоров’я з медичними відходами:

  • недостатня кількість одноразової тари для збирання та пакування медичних відходів, в результаті чого відмічаються факти збирання і тимчасового зберігання не знезаражених медичних відходів у побутовій тарі (коробках, господарчих пакетах) і контейнерах, призначених для побутових відходів;
  • недостатня кількість контейнерів для тимчасового зберігання медичних відходів;
  • відсутність спеціального санітарно-гігієнічного обладнання, інвентарю, витратних матеріалів для упаковки медичних відходів (спеціальних пакетів, одноразових ємностей, багаторазових пакетів, транспортних внутрішньокорпусних візків або міні-контейнерів), а також простої та надійної технології герметизації одноразової упаковки;
  • недостатня кількість або відсутність спеціального транспорту для перевезення відходів з території стаціонару до місць захоронення та знешкодження відходів;
  • відсутність спеціального устаткування для знезараження (знешкодження) медичних відходів.

Читати далі