ЯК ВІДСТОРОНИТИ ВІД РОБОТИ ПРАЦІВНИКА В НЕТВЕРЕЗОМУ СТАНІ?

25/10/2019

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

 

ОФІЦІЙНО. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

 

Для зменшення ризику травмування на виробництві працівник у нетверезому стані підлягає відстороненню від роботи незалежно від того, в який саме час робочого дня (зміни) він з’явився на роботі в такому стані.

Ступінь сп’яніння та характер виконуваної роботи також не мають принципового значення. Безумовно, працівник, який перебуває в такому стані, не зможе належним чином виконувати свої трудові обов’язки.

Трудове законодавство не визначає тривалість відсторонення від роботи працівника, який з’явився в стані сп’яніння, тому відсторонення може тривати до усунення обставин, які стали його основою. На практиці найчастіше роботодавець не допускає працівника до роботи в той день (зміну), коли виявлено відповідний стан працівника.

Нагадаємо, що згідно зі ст. 13 Закону про охорону праці власник зобов’язаний здійснювати контроль за виконанням робіт відповідно до вимог охорони праці.

При цьому в ст. 179 КУпАП встановлена ​​адміністративна відповідальність майстрів, начальників дільниць, змін, цехів та інших керівників, які не вжили заходів до відсторонення від роботи осіб, які перебувають у нетверезому стані.

Стаття 46 КЗпП не передбачає обов’язкового оформлення відсторонення від роботи в письмовому вигляді. Але для того, щоб в майбутньому не виникло суперечок і розбіжностей із працівником, рекомендуємо дії роботодавця правильно задокументувати. За загальним правилом факт появи в нетверезому стані, який дає підстави для відсторонення працівника від роботи, може бути встановлений не тільки актом медичного обстеження, а й іншими доказами, зокрема й показаннями свідків, які також можуть стати фактичною підставою для відсторонення працівника.

Показання можуть бути оформлені у вигляді акта про появу працівника на роботі в стані сп’яніння, підписаного не менш ніж двома свідками. Такий акт може бути складено безпосереднім керівником працівника, керівником структурного підрозділу або, що нерідко трапляється, працівником кадрової служби.

 

Рекомендуємо в акті вказати такі дані:

  • дату, час і місце складання акта;
  • прізвище, ім’я, по батькові та посада працівника, який склав акт;
  • прізвища та посади (професії) працівників, які були присутні під час складання акта (свідків);
  • стан працівника, який став приводом для укладення і складання акта про сп’яніння;
  • підписи укладача акта та присутніх під час його складання працівників;
  • підпис працівника, щодо якого складається акт (тобто працівник повинен обов’язково ознайомлений із актом).

 

Працівник може відмовитися від підписання акта, наприклад, вважаючи, що роботодавець перебільшив ступінь його сп’яніння. В цьому випадку відмову працівника треба зазначити в акті про відмову від підпису.

Якщо ж працівник не може контролювати свої дії, усвідомлювати значення поставлених йому запитань і підписати акт неможливо, то це також треба відобразити в складеному акті. Бажано в акті докладно описати ознаки сп’яніння (наприклад, незв’язна мова, характерний запах, порушення координації рухів, підвищена збудливість або навпаки апатія та інше).

Пам’ятайте!

Краще підтвердження стану працівника — це медичний висновок.

Читати далі